Páginas

miércoles, 28 de febrero de 2018

Βαρκελώνη - Κυριακή Της Ορθοδοξίας


Με την δέουσα ιεροπρέπεια γιορτάστηκε και στην ενορία μας την Κυριακή 25 Φεβρουαρίου η Κυριακή της Ορθοδοξίας, κατά την οποία τιμάται ο θρίαμβος της ορθόδοξης πίστης κατά των αιρετικών και η αποκατάσταση των ιερών εικόνων ύστερα από τη μακρά περίοδο της εικονομαχίας.

Στο κήρυγμά του ο ιερέας του ναού αναφέρθηκε στο ευαγγελικό ανάγνωσμα της ημέρας, δηλαδή το κάλεσμα γνωριμίας με τον Χριστό, καθώς και το τι είναι ορθοδοξία, πώς να ζήσουμε την πίστη μας αλλά και πώς να δίνουμε μαρτυρία εδώ που βρισκόμαστε στη Βαρκελώνη.

Έφερε δε ως παράδειγμα αρκετούς ξένους που γνώρισαν την ορθοδοξία και ζούν με πίστη ενσυνείδητα, τονίζοντας πως δεν φτάνει μόνο το βάπτισμα για την ορθόδοξη πίστη αλλά και οι πράξεις μας και ο τρόπος ζωή μας γενικότερα.


Στο τέλος της Θ.Λειτουργίας έγινε η λιτάνευση των ιερών εικόνων μέσα στο ναό και η ανάγνωση του Συνοδικού της Ορθοδοξίας.

lunes, 26 de febrero de 2018

НАЗИДАТЕЛЬНОЕ СЛОВО НА НАЧАЛО СВЯТОЙ И ВЕЛИКОЙ ЧЕТЫРЕДЕСЯТНИЦЫ


Номер прот. 169

+ ВАРФОЛОМЕЙ

МИЛОСТЬЮ БОЖИЕЙ
АРХИЕПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЯ — НОВОГО РИМА
И ВСЕЛЕНСКИЙ ПАТРИАРХ
ВСЕЙ ПОЛНОТЕ ЦЕРКВИ,
БЛАГОДАТЬ И МИР
ОТ СПАСА И ГОСПОДА НАШЕГО ИИСУСА ХРИСТА
И ОТ НАС МОЛИТВА, БЛАГОСЛОВЕНИЕ И ПРОЩЕНИЕ

***

Мы воссылаем благодарственную песньТриединому Богу, Который снова сподобил нас встретить Святую и ВеликуюЧетыредесятницу, чтобы подвизаться нам добрым подвигом воздержания и обратиться к «единому на потребу» (Лк. 10:42) .

В мире, чуждом аскетизму, пред лицом современной деморализации жизни и господства идеалов эгоизма и эвдемонизма,Православная Церковь настоятельно предлагает своим чадам сорокадневный период духовного подвига и «всечестноговоздержания», в предуготовление к Великой седмице Страстей и Креста Христовых, чтобы стать им свидетелями и причастниками Его славного Воскресения.

Во время Великого поста мы призваны более глубоко ощущать созидательное и спасительное домостроительство БогаТроицы и более ощутимо участвовать в церковной и духовной жизни с ееэсхатологическим настроем, направленностью и устремлённостью. Мы осознаем трагическую безысходностьсамонадеянного высокомерия фарисея, жестокосердия старшего сына в притче о блудном сыне, бессердечного пренебреженияк алчущим, жаждущим, нагимнемощным, и безразличия к нашему ближнему, — как о том говорит Евангельское повествование огрядущем Суде. Мы же призваны подражать покаянию и смирению мытаря, возвращению блудного сына в дом Отца с упованием на Милость Еготем, кто проявляет милосердие к нуждающимся, молитвенной жизни свт. Григория Паламы, подвижничеству прп. Иоанна Синайского и прп. Марии Египетской чтобывоодушевленные почитанием святых икон и честного Креста, мы смогли быдостичь личной встречи с Воскресшим из гроба Жизнодавцем Христом.

В этот благословенный период особое внимание уделяется общественному и социальному характеру духовной жизни. Мы не одни; мы не стоим пред Богом как одиночки. Мы не скопление индивидов, а собор персон, для которых «бытие» означает «со-бытие». Аскеза не может бытьиндивидуальной: она является церковным явлением и свершением, приобщением верующего к тайне и к таинствам Церкви, борьбой с эгоизмом, проявлением человеколюбия, евхаристическим отношением к творению и вкладом в преображение мира. Это общая свобода, общая добродетель, общее благо и общее соблюдение канонов Церкви. Мы постимся не так, как нам лично заблагорассудится, а как это определено Церковью. Наши аскетические подвиги реализуются лишь  в контексте наших отношений с другими членами церковного тела, как участие в событиях и действиях, которые составляют Церковь как социум жизни, «истинной в любви» (Еф. 4:15). Православная духовность неразрывно связана с участием во всей литургической жизни Церкви, кульминацией которой является Божественная Евхаристия; это есть благочестие, воспитываемоеЦерковью и выражаемое как Церковь.

Период Великого поста — не есть времянеких религиозных душевных переживаний или поверхностных эмоций. С православной точки зрения духовность не есть средоточие на духе и душе, в некоем дуалистическом отречении от материи и тела. Духовность естьзаполнение всего нашего бытия — духа, разума и воли, души и тела, всей нашей жизни — Святым Духом, который есть Дух общения. Соответственно, духовность означает воцерковление нашей жизни, вдохновляемой и управляемой Утешителем, подлинную духоносность, котораяпредполагает наше свободное содействие, участие в сакраментальной жизни Церкви, благочестивый образ жизни.

Честнейшие братья и чада в Господевозлюбленные!

Не возможно быть духовностиподлинной, если она не приносит плоды. Тот, кто по-настоящему любит Бога, также любит своего ближнего и дальнего, а также все творение вкупе. Эта жертвенная любовь, которая «никогда не перестает» (1 Кор. 13: 8), является евхаристическим актом, полнотой жизни на земле, предвкушением и истиной последних времен. Наша православная вера  неисчерпаемый источник силы, делающий нас способными к духовной борьбе, к боголюбивым и человеколюбивым подвигам,  к плодотворной деятельности на благо всех в мире сем. Вера и любовь составляют единый и непрерывный опыт жизни в Церкви.
Церковное общение — в Духе Святом, в аскетической жизни Церквив посте и служении людям — препятствует тому, чтобы замкнутость на себе и индивидуальность достижений превратилась бы в культставизвращением подлинно церковного благочестия. 

Дух Божий неизменно дышит в Церкви, где Бог навеки «с нами». В эти святые дни Великого поста мы призваны направить нашу аскетическую борьбу против эгоистического образа мышления, пребыть «постоянными в молитве» (Римлянам 12:12), «проводя жизнь в смиренномудрии и творя милостыню» (Авва Пимен), живя добродетельно и милосердно, прощая других и проявляя любовь друг к другу, прославляя БогаПодателя благ, и благодаря Его за Его обильные дары. «Вот, теперь время благоприятное, вот, теперь день спасения» (2 Кор. 6:2).

Поэтому мы призываем на всех вас укрепление свыше, чтобы с горящим и жизнерадостным желанием встретить этот Святой и Великий пост. Мы желаем вам «благого прохождения великопостного поприща», и посылаем честнейшим братьямво Христе и всем возлюбленным чадам Святой и Великой Церкви Христа по всему миру наше Патриаршее благословение.

Святая и Великая Четыредесятница, 2018

+ Константинопольский 
пламенный молитвенник к Богу о всех вас

ОГЛАСИТЕЛЬНЕ СЛОВО ПЕРЕД ПОЧАТКОМ СВЯТОЇ І ВЕЛИКОЇ ЧОТИРИДЕСЯТНИЦІ


Но. Прот. 169

+ ВАРФОЛОМІЙ
МИЛІСТЮ БОЖОЮ
АРХІЄПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ — НОВОГО РИМУ
І ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ
УСІЙ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ,
БЛАГОДАТЬ І МИР
ВІД СПАСИТЕЛЯ І ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА,
А ВІД НАС — МОЛИТВА, БЛАГОСЛОВІННЯ І ПРОЩЕННЯ.


* * *
Ми возносимо хвальну подяку Троїчному БогуКотрий сподобив нас знову дійти до Святої і Великої Чотиридесятниці, щоб присвятити себе добром подвигу, щоб звернутися до «єдиного на потребу»(див. Лк 10:42).

У світі, який вороже ставиться до аскетизму та  стоїть на засадах сучасної десакралізації життя та панування індивідуалістичних та евдемоністичних моделей, Православна Церква зберігає сорокаденний період, присвячений духовній боротьбі і «всесвятій стриманості», щоб підготуватися до Святого і Великого тижня, Страстей і Хреста Христового, щоб ми могли споглядати та брати участь у Його славному воскресінні.

Під час Великого посту ми покликані глибше переживати творче та рятівне домобудівництвоТриєдиного Бога; більш активно брати участь в есхатологічному відношенні, направленні та поштовху до церковного та духовного життя. Ми усвідомлюємо трагічну тупикову ситуацію черезсамо-рятівну зарозумілість фарисея, жорстокосердість старшого сина в притчі про блудного сина, черству байдужість до голоду, спрагинаготи, хвороби, самотності нашого ближнього, відповідно до Євангельської повісті про страшний суд. Ми закликаємо наслідувати покаянняі смирення митаря, поверненню блудного сина додому Отця і довіри до Його благодаті; наслідувати тих, хто творять милостиню для нужденних, життя та молитву Григорія Палами, аскетизм Іоанна Синайського і Марії Єгипетської, так щоб,підкріпленні шануванням святих ікон і Чесного Хреста, ми дійшли до особистої зустрічі з Христом, що воскрес із гробуякий є Подателем Життя.

Громадський та соціальний характер духовного життя по-особливому проявляється в цей благословенний період. Ми не самотні, ми не стоїмо самі перед Богом. Ми не сума окремих осіб, а спільнота людей, для яких «бути» означає «бути разом». Аскетизм являється не індивідуальнимдосягненням, а церковним фактом. Для віруючого,це значить брати участь в тайні і таїнствах Церкви, боротися з егоїзмом, творити милостинювикористовувати творіння в євхаристійний спосібзробити свій внесок до преображення світу. Це свобода, чеснота, добро, послух до правила Церкви, котрі ми всі поділяємо. Ми постимось не згідно з нашим індивідуальним бажанняма згідно з тим, що наказує Церква. Наш аскетичний подвиг є частиною наших відносин з іншими членами церковного тілаце участь у подіях та діях, які складають Церкву як спільноту життя, сповідуючи «істину в любові» (див. Єф. 4:15). Православна духовність є невіддільною від участі в житті Церкви, що звершується в Божественній Євхаристії; це віра, яка живиться Церквою і має церковний вимір.

Період Великого посту не є періодом психічного піднесення, що має релігійне походження або самих лише поверхневих емоцій. З православної точки зору духовність не означає звернення до розуму та душі, яка би зневажала матерію чи тіло, керуючисьдуалістичним підходом. Духовність означає, що все наше існування, наш розум, наш інтелект і наша воля, наша душа і наше тіло, все наше життя, пронизані Святим Духом, який є духом єднання. Тому духовність означає воцерковляти наше життя, проводити життя з натхненням та під керівництвом УтішителяЦе значить бути дійсно носієм духу, що передбачає, з нашого боку, вільно співпрацювати, брати участь у сакраментальному житті Церкви та вести життя в Бозі.

Чесні браття і улюблені чада в Господі,

Немає справжньої духовності, яка в той же час була б безплідною. Той, хто дійсно любить Бога, любить свого ближнього, а також того, хто стоїть поодальхто любить все творіння. Ця жертовна любов, яка «ніколи не зникає» (див. 1 Кор. 13:8), є євхаристійним актом, життям тут на землі з передчуттям і правдою останніх часів. Наша православна віра є джерелом нескінченного динамізму, здатності до духовної боротьби, дії як друга Бога і ближнього, багатої плідності добра у світі. У Церкві віра і любов – це досвід єдиного і нерозбитого життя. Живий аскетизм, піст і благодійність у святій і духовній спільноті Церкви нас зберігають від занепаду в релігіонізм, від перетворення віри Церкви на стерильну інтроверсію та індивідуальну діяльність.
Дух Божий постійно віє в Церкві, Бог завжди «з нами». У святі дні Великого посту, ми покликані активізувати духовну боротьбу проти егоїзму, «наполегливо молитися» (Рим. 12:12), «жити в покорі та милосерді» (Авва Пімен), жити добротолюбним та милосердним способом, прощаючи один одного, люблячи один одного, віддаючи славу Добродію Богу і дякуючи Йому за багаті Його дари. «Тепер час сприятливий, тепер день спасіння» (2 Кор. 6:2).

На цьому, закликаючи підтримку з висоти, щоб зустріти Святу і Велику Чотиродестницю з вогневимі радісним бажанням, бажаючи «легко провести період посту», ми передаємо чесним братам у Христі та улюбленим чадам Святої ВеликоїХристової Церкви у всьому світі наше патріарше благословення.

Свята і Велика Чотиридесятниця 2018р.
+ Варфоломій Константинопольський,
Палкий молитвенник перед Богом за всіх вас.