jueves, 22 de diciembre de 2022

Oficios en la Catedral de Madrid

 


 

23/12/2022, viernes
09:00                     Grandes  Horas de la Navidad

24/12/2022, sábado
VIGILIA DE LA S. NAVIDAD

09:00                    D. Liturgia de San Juan Crisostomo
22:00 – 00:30      Vigilia de la S. Navidad
                            (Maitines y D.Liturgia de San Basilio )

25/12/2022, domingo, NAVIDAD
LA NATIVIDAD DE NUESTRO SEÑOR JESUCRISTO

09:00                    D. Liturgia de San Basilio
18:00                    Visperas

26/12/2022, lunes
Sinaxis de la Santísima Madre de Dios

09:00                    D. Liturgia
18:00                    Visperas

27/12/2022, martes   
S. Esteban Protomártir y Archidiácono

09:00                    D. Liturgia
18:00                    Visperas

31/12/2022, sábado
18:00                    Visperas

01/01/2023, domingo
LA CIRCUNSICIÓN DE NUESTRO SEÑOR JESUCRISTO

San Basilio Magno
 
09:00                    Horas- D.Liturgia de San Basilio Magno

05/01/2023, jueves
Vigilia de la Santa Epifania

09:00                     Grandes Horas ,de la Epifanía , Grandes Vísperas de la Epifanía   
                               y Liturgia de San Basilio y   Santificación de las Aguas

 

06/01/2023, viernes
LA SANTA EPIFANÍA DE NUESTRO SEÑOR JESUCRISTO

09:00                      Gran Santificaci
όn de las Aguas
09:30                      D. Liturgia de San Juan Crisostomo
22:00- 00:00          Vigilia de la S. NAVIDAD DE NUESTRO SEÑOR  JESUCRISTO  (
viejo cal.)
                               (Parroquia Ucraniana)

08/01/2023, domingo
DESPUÉS DE LA SANTA EPIFANÍA

09:00                      Horas - D. Liturgia de San Juan Crisostomo


ΠΡΟΓΡΑΜΜΑ ΙΕΡΩΝ ΑΚΟΛΟΥΘΙΩΝ ΑΓΙΟΥ ΔΩΔΕΚΑΗΜΕΡΟΥ ΣΤΟΝ ΙΕΡΟ ΚΑΘΕΔΡΙΚΟ ΝΑΟ ΜΑΔΡΙΤΗΣ


23/12/2022, Παρασκευή
09:00                     Ακολουθία Μεγάλων Ωρών

24/12/2022, Σάββατο,
Παραμονή Χριστουγέννων

09:00                   Θεία Λειτουργία Αγ. Ιωάννου Χρυσοστόμου
22:00 – 00:30      Αγρυπνία Χριστουγέννων
                            (Όρθρος και η Θεία Λειτουργία του Μ. Βασιλείου)

25/12/2022, Κυριακή,ΧΡΙΣΤΟΥΓΕΝΝΑ
Η ΓΕΝΝΗΣΙΣ ΤΟΥ ΚΥΡΙΟΥ ΗΜΩΝ ΙΗΣΟΥ ΧΡΙΣΤΟΥ

09:00                     Θεία Λειτουργία του Μ. Βασιλείου
18:00                     Εσπερινός

26/12/2022, Δευτέρα,
Σύναξις της Υπεραγίας Θεοτόκου

09:00                     Θεία Λειτουργία
18:00                     Εσπερινός

27/12/2022, Τρίτη,
Αγίου Πρωτομάρτυρος και Αρχιδιακόνου Στεφάνου
09:00                     Θεία Λειτουργία
18:00                     Εσπερινός

31/12/2022, Σάββατο
18:00                     Εσπερινός

01/01/2023, Κυριακή,
Η ΚΑΤΑ ΣΑΡΚΑ ΠΕΡΙΤΟΜΗ ΤΟΥ ΚΥΡΙΟΥ ΗΜΩΝ ΙΗΣΟΥ ΧΡΙΣΤΟΥ

                              Του εν Αγίοις Πατρός ημών Βασιλείου του Μεγάλου
09:00                     Ώρες και η Θεία Λειτουργία του Μ. Βασιλείου

05/01/2023, Πέμπτη,
Προεόρτια των Φώτων

09:00                     Ακολουθία Μεγάλων Ωρών, Μέγας Εσπερινός Θεοφανείων,
                             η Θεία Λειτουργία του Μ. Βασιλείου  και η Τελετή του Μεγάλου Αγιασμού

06/01/2023, Παρασκευή,
ΤΑ ΑΓΙΑ ΘΕΟΦΑΝΕΙΑ- ΦΩΤΑ

09:00                    Η Τελετή του Μεγάλου Αγιασμού
09:30                   Θεία Λειτουργία Αγ. Ιωάννου Χρυσοστόμου
22:00- 00:00        Αγρυπνία εορτής Χριστουγέννων κατά το Ιουλιανό ημερολόγιο
                             (Ουκρανική παροικία)

08/01/2023, Κυριακή,
ΜΕΤΑ ΤΑ ΦΩΤΑ

09:00                     Ώρες και η Θεία Λειτουργία

miércoles, 21 de diciembre de 2022

Патріарше послання на Різдво Христове (2022)

 


+ Варфоломій,

Милістю Божою Архиєпископ Константинопольський, Нового Риму

і Вселенський Патріарх,

Усій повноті Церкви,

Благодать, милість і мир

Від Христа Спасителя народженого у Вифлеємі.

Чесніші браття Архиєреї,

Возлюблені чада у Господі,

Сьогодні наша Свята Церква святкує Народження у плоті предвічного Сина і Слова Божого, цю «чужу та дивну таємницю», яка «від віків і від поколінь захована» (Кол. 1:26). У Христі остаточно відкривається правда про Бога і людину, яку по богословськи пояснює св. Кирило Олександрійський: «Ми люди за природою, але Він заради любові спустився до того, що суперечить божественній природі, і став людиною. Ми є рабами Бога за своєю природою як Його творіння, але Він знову став рабом всупереч божественній природі, коли став людиною. Але вірним є і зворотне: «Він є Богом за сутністю, і ми за благодаттю можемо піднятися до того, що суперечить людській природі. Бо ми люди, а Він Син за природою; але ми також стаємо синами за статусом, оскільки покликані до спілкування з Ним»[1].

«Пізнайте істину, і істина вас вільними зробить» (Ін. 8:32). Господь наш Ісус Христос є «дорога, і істина, і життя» (Ін. 14:6), визволитель людини «від рабства ворога». Немає життя і свободи без Істини або поза Істиною. Надання будь-якого сенсу, якого ми прагнемо, нашому життю є не свободою, а сучасною версією первородного гріха, нашого самозамикання в межах самодостатньої та корисливої незалежності, без сприйняття істини як відносини з Богом і нашими ближніми. Різдво – час для самопізнання, для розуміння різниці між тим як, «Бог став людиною» і як «людина діє як Бог». Це час для усвідомлення християнського вчення про те, що «ми говоримо не про те, людина стає Богом, а про те, що Бог став людиною»[2].

Благовіствування про Різдво Христове сьогодні відлунює гомоном війни та брязканням зброї в Україні, яка переживає жахливі наслідки провокативної та несправедливої загарбницької війни. Для нас, християн, усі війни є вбивством наших братів; усі вони є громадянськими війнами, які, як проголосив Святий і Великий Собор Православної Церкви, є «результатом присутності зла і гріха у світі»[3]. У випадку України ще актуальнішими є слова св. Григорія Палами про його одночасні криваві конфлікти між православними вірними в Салоніках: «Бо їх спільною матір’ю-вихователькою є свята Церква і благочестя, котрого начальник і довершитель є Христос, справжній Син, який не тільки є нашим Богом, але й зволив бути нашим братом і Батьком»[4].

В особі Христа було досягнуто «об’єднання під його главою» всього, появи єдності всередині людського роду та святості людської особи, відкриття шляху до «подоби Божої» та об’явлення миру, «що перевершує всякий розум» (Флп. 4:10). Христос є «нашим миром» (Еф. 2:14), і саме Христу присвячена історична та символічна Свята церква «Святої Ірини» (Святого Миру) в граді Костянтина.

Наш Спаситель благословляє «миротворців», бо «вони синами Божими назвуться» (Мт. 5:9). Він пропагує ідею праведності та любові навіть до наших ворогів. Під час Божественної Літургії Православна Церква молиться «за мир з неба» і «за мир усього світу». А під час Літургії Василія Великого молимося і прославляємо Подателя всіх благ: «Мир Твій і любов Твою даруй нам, Господи Боже наш; бо Ти дав нам усе». Як одержувачі та найвищі одержувачі всього від Бога, ми зобов’язані більше, ніж будь-хто інший, прагнути миру згідно зі Святим Письмом: «Хто одержав багато, з того більше вимагатимуть» (Лк. 12:48). У цьому сенсі все, що вчиняють християни всупереч цьому принципу, впливає не на християнство, а на тих, хто живе всупереч Божественним заповідям.

Ніколи в історії людства мир між людьми не сприймався як належне. Натомість він скрізь і завжди був результатом натхненних ініціатив, мужності та самопожертви, опору насиллю та неприйняття війни як засобу вирішення суперечностей, постійної боротьби за справедливість і захист людської гідності. Їхній внесок у мир і примирення є основним критерієм довіри до релігій. У релігійних традиціях, безсумнівно, є спонукання не лише до внутрішнього миру, а й до просування та встановлення суспільного миру, до подолання агресії у відносинах між людьми та народами. Це особливо важливо в наш час, коли підтримується позиція, що мир буде забезпечено в результаті економічного розвитку, підвищення рівня життя, науково-технічного прогресу, цифрового зв’язку та Інтернету. Ми переконані, що не може бути миру між людьми та цивілізаціями без миру між релігіями, без їхнього діалогу та співпраці. Віра в Бога зміцнює наші зусилля для світу миру та справедливості, навіть коли ці зусилля стикаються з нездоланними для людини перешкодами. У будь-якому випадку неприпустимо, щоб представники релігій проповідували фанатизм і розпалювали вогнем ненависть.

Преосвященні браття та возлюблені чада,

Христос народжується, славіте Його. Христос сходить із небес, зустрічайте Його. Христос на землі, встаньте! Дотримуючись напучення нашого святого попередника на престолі Константинопольської Церкви Григорія Богослова, святкуймо Різдво Спасителя світу з духовною радістю «не по-земному, а по-небесному», уникаючи «всього зайвого і непотрібного; особливо тоді, коли інші – зроблені з тієї ж глини та поєднання – страждають від голоду та злиднів»[5]. Ми молимося, щоб усі Ви могли насолоджуватися молитовними та славними святками, як справжньою повнотою часу та сяйвом світла вічності. Нехай наступаючий 2023 рік стане періодом миру, любові та солідарності, добротою і благодаттю Божественного Слова, яке стало тілом для нас і заради нашого спасіння, справді роком праведності нашого Господа!

Бажаємо вам многих і благословенних літ!

Різдво Христове, 2022

† Варфоломій Константинопольський,

палкий молитовник перед Богом за всіх Вас

_______

[1] Кирило Олександрійський, Тезаурус про Пресвяту і Єдиносущну Трійцю, PG 75,561.

[2] Іоан Дамаскин, Точний виклад православної віри, PG 94,988.

[3] Місія Православної Церкви в сучасному світі, IV, 1.

[4] Григорій Палама, Про мир між собою, PG 151,10.

[5] Григорій Богослов, На свято Богоявлення, цебто Різдва Христового, PG 36,316.