Comunicado del Patriarcado Ecuménico sobre el COVID-19

El Santo y Sagrado Sínodo del Patriarcado Ecuménico, reunido bajo la presidencia de Su Toda Santidad el Patriarca Ecuménico Bartolomé, ha deliberado a fondo, entre otros asuntos, acerca de los acontecimientos relacionados con el COVID-19 (coronavirus), y, con un sentimiento de responsabilidad pastoral, ha señalado lo siguiente:

1-A pesar de la seriedad de la situación, se recomienda prudencia, paciencia y evitar el pánico.

2-La Iglesia ha respetado y sigue respetando a la ciencia médica. Así pues, recomienda que todos los fieles cumplan tanto las directivas oficiales de la Organización Mundial de la Salud como las declaraciones y regulaciones legales pertinentes de las autoridades civiles de sus respectivos países.

3-El Patriarcado Ecuménico expresa su gratitud a todos los que están trabajando con gran sacrificio de sus propias personas en los campos de la salud, medicina, enfermería e investigación para que esta nueva pandemia pueda ser controlada y tratada.

4-La Iglesia Madre de Constantinopla sabe empíricamente gracias a su existencia bimilenaria que la Santa Comunión es «el antídoto contra la muerte», y permanece firme en su enseñanza ortodoxa acerca de la Santa Eucaristía.

5-Parece evidente que la fe en Dios, en tanto que transcendente y no aniquiladora de la razón humana, junto con la oración, fortalece a cada cristiano en su batalla espiritual. Por tanto, la Iglesia Madre de Constantinopla urge a sus hijos espirituales de todo el mundo a que intensifiquen sus súplicas para que, fortalecidos e iluminados por Dios, esta tribulación contemporánea pueda ser superada.

11 de marzo de 2020

De la Secretaría Principal

del Santo y Sagrado Sínodo

Memoria de actividades de S.E. Policarpo en el mes de febrero de 2020

01/02: Asistió en la Catedral a la celebración de las Grandes Vísperas del Domingo.

02/02: Presidió en la Catedral la celebración del Oficio de Maitines, seguido por la Divina Liturgia Pontifical del Domingo, que este año coincidió con la gran Fiesta litúrgica de la Presentación de Nuestro Señor en el Templo. Seguidamente asistió en la Catedral a la celebración, a las 13:00 horas, de la Divina Liturgia de nuestra Parroquia Ortodoxa Ucraniana de Madrid.

03/02: Asistió en el Congreso de los Diputados a la Solemne Sesión de Apertura de la XIV Legislatura de las Cortes Generales, con la asistencia de Sus Majestades nuestros Reyes, a los cuales saludó al final del Acto.

06/02: Viajó a Melbourne (Australia) invitado por la Familia Mesourounis, conocida suya, al matrimonio de su hijo Constantino. Por la noche cenó con el Obispo de Derbe Ezequiel, auxiliar del Arzobispo de Australia en Melbourne, y el Metropolita de Nueva Zelanda Mirón, invitado también al matrimonio.

07/02: Almorzó con el Obispo Ezequiel y cenó con los parientes y amigos del futuro esposo, juntamente con los dos Jerarcas arriba mencionados.

08/02: Acompañado por el Obispo Ezequiel visitó la iglesia parroquial de la Dormición de la Ssma. Madre de Dios, situada en la zona residencial de Melbourne North Altona. Por la tarde, junto con los Jerarcas arriba mencionados, celebró en la iglesia de San Nectario, donde sirve como Párroco el abuelo del esposo, el Sacramento del Matrimonio de Constantino Mesourounis y Aliki Vlachou. Por la noche participó en la recepción matrimonial.

09/02: Presidió en la Catedral Ortodoxa Griega de San Eustaquio de Melbourne la celebración del Oficio de Maitines, seguido por la Divina Liturgia Pontifical del Domingo del Publicano y Fariseo (I Domingo del Triodio). Seguidamente, junto con el Obispo Ezequiel, almorzó en la casa de la Familia Mesourounis. Por la tarde presidió desde el Trono Episcopal (corostasía) en la iglesia parroquial del Santo Hieromártir Caralampio Taumaturgo la celebración del Oficio de las Grandes Vísperas Solemnes y de la Artoclasia, con motivo de su Fiesta patronal, en presencia del Obispo Ezequiel y del Metropolita Mirón. Seguidamente, en los salones parroquiales, participó en la cena festiva comunitaria.

10/02: Junto con el Obispo Ezequiel asistió en la iglesia arriba mencionada a la celebración de la Divina Liturgia Pontifical por parte del Metropolita de Nueva Zelanda Mirón con ocasión de su Fiesta patronal. Seguidamente participó en el almuerzo festivo comunitario ofrecido por tal motivo en los salones parroquiales. Por la tarde, acompañado por el Obispo Ezequiel, visitó la iglesia parroquial de San Nicolás y sus instalaciones; se trata de una de las más antiguas parroquias ortodoxas griegas de Melbourne. Estuvo representado por el Rvdmo. Archimandrita del Trono Ecuménico Demetrio, Vicario General, en el Acto de Inauguración de las XXIX Jornadas de los Delegados Episcopales y Directores de Secretariados de Relaciones Interconfesionales, que tuvo lugar en la sede de la Conferencia Episcopal Española (Madrid, 10-12.02.2020).

11/02: Acompañado por el Obispo Ezequiel visitó el Monasterio femenino de la Ssma. Madre de Dios de la Pronta Escucha, situado a las afueras de Melbourne, donde almorzó.

12/02: Volvió a Madrid.

14/02: Acompañado por el Rvdmo. Archimandrita Demetrio, Vicario General, asistió en el Acto Inaugural del Congreso Nacional de Laicos: “Pueblo de Dios en Salida”, organizado en Madrid por la Comisión Episcopal de Apostolado Seglar de la Conferencia Episcopal Española, en presencia de los Emmos. Cardenales Ricardo Blázquez, Arzobispo de Valladolid y Presidente de la C.E.E.; Carlos Osoro, Arzobispo de Madrid; Antonio Cañizares, Arzobispo de Valencia, y Kevin Farrell, Prefecto del Dicasterio de la Santa Sede para los Laicos, Familia y Vida.

15/02: Asistió en la Catedral a la celebración de la Divina Liturgia por la gran Fiesta de la Presentación del Señor en el Templo según el calendario juliano.

16/02: Celebró en el Templo de nuestra Parroquia Ortodoxa Griega de Valencia la Divina Liturgia del Domingo del Hijo Pródigo (II Domingo del Triodio), y seguidamente participó en el almuerzo comunitario organizado por los militares griegos que sirven en el Comando local de la OTAN.

21/02: Junto con los clérigos de la Catedral celebró el Sacramento del Óleo Santo del mes de Febrero.

22/02: Presidió desde el Trono Episcopal (corostasía) la celebración en la Catedral de la Divina Liturgia del Sábado de los Difuntos antes de la Santa y Gran Cuaresma de la Pascua, al término de la cual presidió el Oficio Sagrado de Gran Conmemoración de los Difuntos. Por la tarde asistió en la Catedral a la celebración de las Grandes Vísperas del Domingo.

23/02: Presidió en la Catedral la celebración del Oficio de Maitines, seguido por la Divina Liturgia Pontifical del Domingo del Carnaval (III Domingo del Triodio). Seguidamente asistió en la Catedral a la celebración, a las 13:00 horas, de la Divina Liturgia de nuestra Parroquia Ortodoxa Ucraniana de Madrid, al término de cual presidió el Oficio Sagrado de Gran Conmemoración de los Difuntos con motivo del Sábado de los Difuntos anterior a la Gran Cuaresma (22/02).

24/02: Viajó a Atenas (Grecia).

25/02: Se reunió en su despacho con el Rvdmo. Protopresbítero del Trono Ecuménico Elefthérios Chrysochóos, Secretario de la Oficina de la Delegación Permanente del Patriarcado Ecuménico en Atenas (Grecia).                

26/02: Junto con sus clérigos celebró en la iglesia parroquial ateniense de la Ssma. Madre de Dios Fuente Vivificadora el Sacramento del Óleo Santo.

27/02: Acompañado por el Rvdmo. Archimandrita Serafín Dimitriou, Representante de nuestra Sacra Metrópolis en Grecia, realizó en el Centro Médico de Grecia Occidental, situado en el Canal de Corinto, sus controles médicos semestrales. Seguidamente visitó como pelegrino el cercano Monasterio de San Patapio, donde veneró el Cuerpo sagrado del santo padre homónimo, que se conserva íntegramente en dicho Monasterio. Por la noche, en el Amfiteatro del Museo de las Guerras Nacionales de Atenas, asistió al acto en honor del difunto Metropolita de Sisanio y Siátista Pablo (+ 12.01.2019), gran personalidad eclesiástica de Grecia moderna, a quien nuestro Metropolita conoció desde que realizó estudios teológicos en la Universidad de Atenas. Estuvo representado por el Rvdmo. Archimandrita Demetrio, Vicario General, en las Jornadas Internacionales de Caridad y Voluntariado que cada año organiza en su sede la Universidad Católica San Antonio de Murcia (27-28.02.2020).

29/02: Volvió a Madrid desde Atenas (Grecia).

Aviso de celebraciones especiales de Cuaresma en la Catedral de Madrid

AVISO IMPORTANTE

CELEBRACIONES ESPECIALES DE SANTA CUARESMA EN LA CATEDRAL DE MADRID

LUNES 09/03

SS. 40 MÁRTIRES TAUMATURGOS

Liturgia de los Dones Presantificados

hora 19:00

MIÉRCOLES 18/03

S. ALEXIS HOMBRE DE DIOS

Sacramento del Óleo Santo 

hora 19:00

MIÉRCOLES 01/04 

S. MARÍA DE EGIPTO; 

S. ANDRÉS DE CRETA

Liturgia de los Dones Presantificados

hora 19:00

Oficios del mes de marzo y principios de abril de 2020 en la Catedral de Madrid

DOMINGO 01/03

DOM. DEL PERDÓN; Santa Eudoxía mártir

Maitines ……….…………………..…………………...………….……………. 09:30

Liturgia ….…………………………....….....….……...…………...…………… 10:45

VIERNES 06/03

1ª Salutación (Acathist) a la SSma. Madre de Dios ………...……….………. 19:00

SÁBADO 07/03

CONMEMORACIÓN DEL MILAGRO DE S. TEODORO CON LAS COLIBAS

Liturgia ….……………………………………………………………………… 10:15

Gran Conmemoración de los Difuntos ……….………………………………… 11:30

Vísperas del Domingo …….…………………………………………………..... 18:30

DOMINGO 08/03

DOM. I DE CUARESMA (ORTODOXIA); SS. 40 Mártires taum. (09/03)

Maitines ………….……………………..…...………………………………….. 09:30

Liturgia ……….…………………….....……...………………………………… 10:45

Procesión de los Santos Iconos ……..……….…………………………………. 12:00

LUNES 09/03
SS. 40 MÁRTIRES TAUMATURGOS
Liturgia de los Dones Presantificados ……...………………….. 19:00

VIERNES 13/03

2ª Salutación (Acátisto) a la Ssma. Madre de Dios ……...………………….. 19:00

SÁBADO 14/03

II SÁBADO DE LOS DIFUNTOS; S. Benito abad, copatrono de Europa

Liturgia ……….……………………………………..………………………….. 10:15

Conmemoración de los Difuntos ……………….………………………………. 11:30

Vísperas del Domingo ………………….…………..….……….………………. 18:30

DOMINGO 15/03

DOM. II DE CUARESMA (SAN GREGORIO PALAMÁS)

Maitines …....................…...……………...………………………….…………. 09:30

Liturgia …………..………………………….………………………….………. 10:45

MIÉRCOLES 18/03

S. ALEXIS, HOMBRE DE DIOS
Sacramento del Óleo Santo …………...……………....………..………..……. 19:00

VIERNES 20/03

3ª Salutación (Acathist) a la SSma. Madre de Dios …...……….…………… 19:00

SÁBADO 21/03

III SÁBADO DE LOS DIFUNTOS

Liturgia …….………………………….……………………………………….. 10:15

Conmemoración de los Difuntos …….………………………….….….………. 11:30

Vísperas del Domingo ………….………………………...…......………….….. 18:30

DOMINGO 22/03

DOM. III DE CUARESMA (SANTA CRUZ)

Maitines ………....………………...…………………………………..……….. 09:30

Liturgia ……….…...………………………………..………………………….. 10:45

Oficio de Veneración de la Santa Cruz ……...………………………………… 12:00

MIÉRCOLES  25/03

LA ANUNCIACIÓN DE LA SSMA. MADRE DE DIOS

Liturgia ….……………………………………………………….…………….. 10:15

VIERNES 27/03

4ª Salutación (Acátisto) a la SSma. Madre de Dios ……...…...……………. 19:00

SÁBADO 28/03

IV SÁBADO DE LOS DIFUNTOS

Liturgia ……..………………………………………………………………….. 10:15

Conmemoración de los Difuntos ….…………………………………………… 11:30

Vísperas del Domingo  …..……………………..……………………..……….. 18:30 

DOMINGO 29/03

DOM. IV DE CUARESMA (SAN JUAN CLÍMACO)

Maitines …….…………………………………………………………………. 09:30

Liturgia ………….…………………………………………………………….. 10:45

MIÉRCOLES 01/04
STA. MARÍA DE EGIPTO; S. ANDRÉS DE CRETA
Liturgia de los Dones Presantificados ……...………………….. 19:00

VIERNES 03/04

EL HIMNO ACÁTISTO …………...……………………………….……….. 19:00

SÁBADO 04/04

SÁBADO DEL HIMNO ACÁTISTO

Liturgia ……..…………………………………………………………………. 10:15

Conmemoración de los Difuntos ……………………………………………… 11:30

Vísperas del Domingo …...….………………………………………………… 18:30

DOMINGO 05/04

DOM. V DE CUARESMA (SANTA MARÍA DE EGIPTO)

Maitines ….……………………………………………………………………. 09:30

Liturgia ….…………………………………………………………………….. 10:45

ADEMÁS, DIVINA LITURGIA EN UCRANIANO CADA DOMINGO A LAS 13:00

ОГЛАСИТЕЛЬНОЕ СЛОВО НА НАЧАЛО СВЯТОЙ И ВЕЛИКОЙ ЧЕТЫРЕДЕСЯТНИЦЫ (2020)

+ ВАРФОЛОМЕЙ

МИЛОСТЬЮ БОЖИЕЙ

АРХИЕПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЯ — НОВОГО РИМА

И ВСЕЛЕНСКИЙ ПАТРИАРХ

ВСЕЙ ПОЛНОТЕ ЦЕРКВИ,

БЛАГОДАТЬ И МИР

ОТ СПАСА И ГОСПОДА НАШЕГО ИИСУСА ХРИСТА,

ОТ НАС ЖЕ МОЛИТВА, БЛАГОСЛОВЕНИЕ И ПРОЩЕНИЕ

***

Благодарный гимн воспевая Богу любви, мы вновь вступаем во Святую и Великую Четыредесятницу, в период аскетических подвигов, поста и воздержания, трезвения и духовного бдения, хранения чувств и молитвы, смирения и самопознания. Начинается новое благословенное богослужебное поприще, ведущее ко Святой Пасхе, когда «откроются нам райские врата». В Церкви и как Церковь, созерцая Воскресшего Господа славы, мы спутешествуем вкупе по пути обожения по благодати, возводящего нас в пренебесные блага, «которые уготовал Бог любящим Его» (1 Кор. 2, 9).

В Церкви, где совершается «вечная тайна» Божественного Смотрения, все имеет свое неколеблемое богословское основание и чёткую сотериологическую перспективу. Воплощение Бога и обожение человека являются столпами православной веры. Мы движемся к нашему вечному предназначению в лоно любви Христовой. Наш Бог, Который «присно превыше нас», не есть некая «высшая сила», замкнутая в трансцендентности и величии всемогущества или своей святости, но «наш образ восприяв», предвечное Слово Божье призывает человечество к приобщению Его святости, к подлинной свободе. Человек, изначально «почтенный свободою», призывается свободно принять этот божественный дар. В богочеловеческой тайне спасения, наше деятельное соучастие-синергия через «не ищущую своего» любовь к «брату» служит также свидетельством в миру в живом переживании благости действий Божиих: «Что ты имеешь, чего вы не получил?» (1 Кор. 4, 7).

Святой и Великий пост прежде всего является временем, когда мы переживаем опытно ту свободу, которую даровал нам Христос. Пост и подвижничество не являются навязанной извне дисциплиной и гетерономией, но добровольным почитанием церковной практики, послушанием церковному Преданию, заключённому не в мертвящей букве, а в живом и животворном присутствии, в постоянном выражении единства, в святости, соборности и апостоличности Церкви. Язык богословия и гимнографии говорит о «радостотворном плаче» и о «кладезе поста». Подлинный аскетизм, весенний и светлый, всегда приносит радость. Он не знает дуализма или разделения, не попирает ни жизни, ни мира. «Депрессивная аскеза», ведущая к «выхолащиванию человеческой природы», не имеет ничего общего с духом православия, где аскетическая жизнь и духовность пропитаны радостью воскресения. В этом смысле пост и подвижничество содержат в себе некий альтернативный образ жизни, противоположный обетованиям райских садов гедонизма и нигилистического пессимизма.

Другим существенным элементом православной аскетической духовности является ее соборный характер. Бог нашей веры — «самый соборный Бог», Он есть «Бог отношений». Правильно сказано, что Святая Троица — есть «отрицание индивидуализма». Индивидуализация спасения и благочестия, превращение аскезы в некое личное достижение — все это упускает из вида троичную сущность церковного бытия. Если мы постимся для себя и по своим мерилам, такой пост не выражает дух православной традиции. Духовность — это живодательное присутствие Святого Духа, который всегда является «духом общения». Подлинная православная духовная жизнь всегда ведёт к воцерковлению всего нашего бытия, а не к некой «духовной самореализации».

Святая Великая Церковь Христа намеревается посвятить этот год «пастырскому возрождению и должной заботе о нашей молодежи», и мы призываем наших православных юношей и девушек участвовать в духовных подвигах Великого поста, чтобы пережить глубину его антропологии и дух свобождения, чтобы понять, что православный аскетизм есть путь свободы и бытийной самореализации в лоне благословенной жизни внутри Церкви, ядром которой является «истинствование в любви». Наша православная молодёжь призывается раскрыть для себя всецелостный характер поста, который в Триоди воспевается как «начало духовный подвигов», как «пища для души», как «матерь всех благ и всех добродетелей». Пост является не просто воздержанием от определённых снедей, а борьбой с самолюбием и самодостаточностью, проявлением сочувствия ко страждущему со-человеку и действенной помощи ему. Пост выявляет евхаристическое отношение к творению, бытийную полноту, общность жизни и солидарность. Аскеза, пост, молитва и смирение источают дух и свет Воскресения, в котором они находят свой смысл и предназначение. Будучи квинтэссенцией церковной жизни и её эсхатологической ориентации, Воскресение неразрывно связывает аскетическую жизнь с Божественной Евхаристией — таинством предвкушения неизглаголанной радости Царства Отца, Сына и Святого Духа. Тот факт, что в Православной Церкви Божественная Евхаристия удерживается как центр Ее жизни, связан с тем, что Воскресение составляет основу нашей веры и светоносный горизонт нашей аскетической духовности и нашего доброго свидетельства в мире.

С этими мыслями мы смиренно призываем милость и благословение Бога любви, чтобы пройти в благочестномудрии поприще Святого и Великого Поста и достичь дней спасительных Страстей Христа Бога, и чтобы, прославляя Его непостижимое долготерпение, воссиять празднеством Его светоносного Воскресения, возводящего нас от смерти к жизни нестареющей.

Святая и Великая Четыредесятница 2020 года  

+ Константинопольский 

пламенный молитвенник к Богу о всех вас

ОГЛАСИТЕЛЬНЕ СЛОВО ПЕРЕД ПОЧАТКОМ СВЯТОЇ І ВЕЛИКОЇ ЧОТИРИДЕСЯТНИЦІ (2020)

+ ВАРФОЛОМІЙ

МИЛІСТЮ БОЖОЮ

АРХІЄПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ — НОВОГО РИМУ

І ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ

УСІЙ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ,

БЛАГОДАТЬ І МИР

ВІД ГОСПОДА І СПАСА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА,

А ВІД НАС — МОЛИТВА, БЛАГОСЛОВІННЯ І ПРОЩЕННЯ.

***

Ми звертаємося до Бога любові з піснеспівами подяки, коли ми знову входимо у Святий і Великий піст, на арену подвижницької боротьби, посту та утримання, пильності та духовної усвідомленості, оберігання наших почуттів та молитви, смиренності та самопізнання. Ми розпочинаємо нове і благословенне паломництво до Святої Пасхи, яка «відкрила для нас ворота раю». У Церкві і власне як Церква, коли ми бачимо Воскреслого Господа слави, ми всі разом ідемо шляхом обоження благодаттю, яка веде до небесних благ, «підготовлених Богом для тих, хто любить Його» (1 Кор. 2:9).

У Церкві, де реалізується «вічна таємниця» божественної ікономії, усі речі мають свою непохитну богословську основу та чисте сотеріологічне посилання. Втілення Бога і обожнення людини є опорами православної віри. Ми рухаємось до нашого вічного призначення в любові до Христа. Наш Бог, Який є «завжди для нас», ніколи не може бути зведений до якоїсь «вищої сили», укладеної в трансцендентність і велич всемогутності або її святості. Натомість Він – вічне Слово Боже, яке «прийняло нашу форму», щоб запросити людство до спільності Його святості, справжньої свободи. Людину, яку спочатку «вшановували свободою», запрошують вільно прийняти цей божественний дар. У божественно-людській таємниці спасіння наша синергія також функціонує як свідок у світі благословення, яке ми пережили – «що ти такого маєш, чого б не отримав?» (1 Кор. 4: 7) – через любов до «брата».

Святий і Великий піст – це досконалість періоду переживання цієї свободи, яку дарує Христос. Піст і аскеза не являються дисциплінами, що накладені ззовні, але добровільною повагою церковної практики, покірністю до церковної традиції, яка не є чистим порожнім листом, а живою і життєдайною присутністю, постійним вираженням єдності, святості, соборності та апостольства Церкви. Мова богослов’я та гімнографії говорить про «радісне горе» та «весну посту». Це тому, що справжній аскетизм завжди радісний, весняний і світлий. Він не знає дуалізму чи поділу; він не недооцінює життя чи світ. «Депресивна аскеза», котра призводить до «посушливості людської природи», не має нічого спільного з духом православ’я, де аскетичне життя і духовність плекаються воскресною радістю. У цьому сенсі піст і аскеза містять альтернативну пропозицію життя замість обіцяного помилкового раю евдемонізму та нігілістичного песимізму.

Ще одним важливим елементом православної аскетичної духовності є її соціальний характер. Бог нашої віри є «самим соціальним Богом», «Богом відносин». Правильно сказано, що Свята Трійця – це «заперечення самотності». Індивідуалізація спасіння та благочестя, перетворення аскези на індивідуальне досягнення, оминають увагою троїчно-центричність церковної події. Коли ми постимось тільки для себе і заради посту, то піст не висловлює дух православної традиції. Духовність – це животворна присутність Святого Духа, який завжди є «духом спілкування». Справжнє православне духовне життя завжди стосується церковного виміру нашого існування, а не певної «духовної самореалізації».

Дотримуючись присвячення цього року Святою Великою Христовою Церквою «пастирському оновленню та належній турботі про нашу молодь», ми закликаємо наших православних юнаків взяти участь у духовній боротьбі Великого посту, щоб пережити його антропологічну глибину та визвольний дух, щоб зрозуміти, що православний аскетизм – це спосіб свободи та екзистенційного здійснення в контексті благословенного життя Церкви, суть якого полягає в тому, щоб «говорити правду в любові». Наша православна молодь покликана виявити цілісний характер посту, який в Тріоді оцінюється як «початок духовної боротьби», «їжа для душі», як «матір усіх доброт і всіх чеснот». Це не просто утримання від певної їжі, а боротьба проти самолюбства та самодостатності, чутливості та відчутної реакції підтримки до нашого страждаючого ближнього. Це євхаристійне використання творіння, екзистенційна повнота, спільність життя та солідарність. Аскеза, піст, молитва і смирення передають аромат і світло Воскресіння, від якого вони отримують сенс і спрямованість. Як квінтесенція церковного життя та його есхатологічна спрямованість, Воскресіння нерозривно пов’язує подвижницьке життя з Божественною Євхаристією, таїнством передбачення невимовної радості Царства Отця, і Сина, і Святого Духа. Той факт, що Божественна Євхаристія зберігається як центр життя в Православній Церкві, пов’язаний із тим, що Воскресіння є фундаментом нашої віри та світлим горизонтом нашої подвижницької духовності, а також нашим добрим свідченням у світі.

Цими думками ми смиренно закликаємо на всіх вас милість і благословення Бога любові, щоб ми змогли із побожним серцем провести перебіг Святого і Великого посту, досягти спасительних Страстей Христа, нашого Бога, і прославляючи Його невимовне довготерпіння, світло святкувати Його славне Воскресіння, яке веде нас від смерті до безконечного життя.

Свята і Велика Чотиридесятниця 2020р.

+ Варфоломій Константинопольський,

Палкий молитвенник перед Богом за всіх вас.

Homilía catequética al inicio de la Santa y Gran Cuaresma

+ BARTOLOMÉ

POR LA MISERICORDIA DE DIOS

ARZOBISPO DE CONSTANTINOPLA - NUEVA ROMA Y PATRIARCA ECUMÉNICO

A LA PLENITUD DE LA IGLESIA,

QUE LA GRACIA Y LA PAZ DE NUESTRO SEÑOR Y SALVADOR JESUCRISTO,

JUNTO CON NUESTRA ORACION, BENDICION Y PERDON ESTEN CON TODOS VOSOTROS

***

Ofrecemos himnos de agradecimiento al Dios del amor cuando una vez más entramos en la Santa y Gran Cuaresma, el campo de la lucha ascética, el ayuno y la abstinencia, la vigilancia y la conciencia espiritual, la protección de nuestros sentidos y la oración, la humildad y el autoconocimiento. Estamos comenzando una nueva y bendecida peregrinación hacia la Santa Pascua, que "nos ha abierto las puertas del paraíso". En la Iglesia y como Iglesia, al contemplar al Señor resucitado de la gloria, todos viajamos juntos por el camino de la deificación por gracia que conduce a los bienes celestiales "preparados por Dios para los que lo aman" (1 Cor. 2: 9).

En la Iglesia, donde se realiza "el misterio eterno" de la Economía divina, todas las cosas tienen su fundamento teológico inquebrantable y su referencia soteriológica pura. La encarnación de Dios y la deificación del hombre son los pilares de la fe ortodoxa. Nos movemos hacia nuestro destino eterno en el amor de Cristo. Nuestro Dios, que es "siempre para nosotros", nunca puede reducirse a un "poder superior" encerrado en la trascendencia y la grandeza de la omnipotencia o su santidad. En cambio, Él es la Palabra de Dios pre-eterna, que "asumió nuestra forma" para invitar a la humanidad a la comunión de su santidad, de la libertad genuina. El hombre, que desde el principio "ha sido honrado con libertad", está invitado a aceptar libremente este don divino. En el misterio divino-humano de la salvación, nuestra sinergia también funciona como testigo en el mundo de la bendición que hemos experimentado: "¿qué tienes que no hayas recibido?" (1 Cor. 4: 7), a través del amor por el "hermano".

La Santa y Gran Cuaresma es por excelencia un período de experimentar esta libertad otorgada por Cristo. El ayuno y la ascesis no comprenden una disciplina impuesta externamente, sino un respeto voluntario de la práctica eclesiástica, la obediencia a la Tradición de la Iglesia que no es una carta estéril sino una presencia viva y vivificante, una expresión permanente de la unidad, la santidad, la catolicidad y la apostolicidad de la Iglesia. El lenguaje de la teología y la himnografía habla de "tristeza alegre" y "la primavera del ayuno". Esto se debe a que el ascetismo auténtico siempre es alegre, elástico y brillante. No conoce dualismo ni división; no socava la vida o el mundo. La "ascesis depresiva" que conduce a una "aridez de la naturaleza humana" no tiene nada que ver con el espíritu de la ortodoxia, donde la vida ascética y la espiritualidad se nutren de la alegría de la resurrección. En este sentido, el ayuno y la ascesis contienen una propuesta alternativa de vida ante el falso paraíso prometido del eudemonismo y el pesimismo nihilista.

Otro elemento esencial de la espiritualidad ascética ortodoxa es su carácter social. El Dios de nuestra fe es "el Dios más social", "un Dios de las relaciones". Se ha dicho con razón que la Santísima Trinidad es "la negación de la soledad". La individualización de la salvación y la piedad, la transformación de la ascesis en un logro individual, pasa por alto la esencia centrada en la Trinidad del evento eclesial. Cuando ayunamos por nosotros mismos y según nuestro capricho, el ayuno no expresa el espíritu de la tradición ortodoxa. La espiritualidad es la presencia vivificante del Espíritu Santo, que siempre es "un espíritu de comunión". La vida espiritual ortodoxa genuina siempre se refiere a la dimensión eclesial de nuestra existencia y no a alguna "autorrealización espiritual".

Al adherirnos a la dedicación de este año por la Santa Gran Iglesia de Cristo a "la renovación pastoral y la debida preocupación por nuestra juventud", exhortamos a nuestros jóvenes ortodoxos a participar en la lucha espiritual de la Gran Cuaresma para experimentar su profundidad antropológica y su espíritu liberador, para comprender que el ascetismo ortodoxo es una forma de libertad y realización existencial en el contexto de la vida bendecida en la Iglesia, cuyo núcleo es "hablar la verdad en el amor". Nuestra juventud ortodoxa está llamada a descubrir el carácter holístico del ayuno, que es alabado en el Triodio como "el comienzo de las luchas espirituales", como "alimento para el alma", como "madre de todas las cosas buenas y todas las virtudes". No es simplemente una abstinencia de ciertos alimentos, sino una lucha contra el amor propio y la autosuficiencia, una sensibilidad hacia nuestro prójimo sufriente y una respuesta tangible de apoyo. Es un uso eucarístico de la creación, realización existencial, comunión de vida y solidaridad. La ascesis, el ayuno, la oración y la humildad transmiten la fragancia y la luz de la Resurrección, de la que reciben significado y dirección. Como la quintaesencia de la vida eclesial y su orientación escatológica, la Resurrección vincula inseparablemente la vida ascética con la Divina Eucaristía, el sacramento del anticipo del gozo inefable del Reino del Padre, y del Hijo, y del Espíritu Santo. El hecho de que la Eucaristía Divina se conserve como el centro de la vida en la Iglesia Ortodoxa se asocia con el hecho de que la Resurrección es el fundamento de nuestra fe y el brillante horizonte de nuestra espiritualidad ascética, así como de nuestro buen testimonio en el mundo.

Con estos pensamientos, invocamos humildemente a todos vosotros la misericordia y la bendición del Dios del amor, para que podamos seguir la carrera de la Santa y Gran Cuaresma con corazón devoto, alcanzar la Pasión salvadora de Cristo nuestro Dios y glorificar a Su inefable paciencia, brillar intensamente para la fiesta de su espléndida resurrección que nos lleva de la muerte a la vida eterna.

Santa y Gran Cuaresma 2020

✠ BARTOLOMÉ de Constantinopla

Ferviente suplicante para todos ante Dios