Но. Прот. 871
Патріарше послання на Різдво Христове
+ Варфоломій,
Милістю Божою Архієпископ Константинопольський,
Нового Риму і Вселенський Патріарх,
Всій повноті Церкви,
Благодать, милість і мир
Від Христа Спасителя народженого у Віфлеємі.
Преосвященні браття та возлюблені чада у Господі,
Знову дійшовши до великого свята Різдва Господнього, ми прославляємо гімнами і духовними співами Того, хто опустошив Себе заради нас і прийняв нашу плоть, щоб Він міг викупити нас із полону зла та відкрити ворота раю для людського роду. Церква Христова радіє, коли богослужбово переживає всю таємницю Божественного домостроїтельства і отримує передчуття слави есхатологічного царства, пропонуючи доброго і благочестивого свідчення віри, надії та любові у світі.
Характер Церкви, хоча вона «не з цього світу», не ізолює Церкву від історичної та соціальної реальності, але надихає та зміцнює її свідчення. Тоді Церква, коли-небудь посилаючись на вічну долю людини, обслуговує її екзистенційні потреби, виливаючи, як добрий самарянин, «олію та вино» на свої рани, стаючи «ближнім» для кожного «хто потрапляє серед злодіїв». (див. Лука 10:25–37), лікуючи сучасні «культурні хвороби» та просвітлюючи розум і серце людей. Духовність, цебто присутність Святого Духа у житті вірних, означає свідчити словом і ділом про надію, яка є в нас, і не має нічого спільного з безплідною інтроверсією. Святий Дух –це дарувач життя, джерело добра, дарувач дару, життя і світла. Християнин – це людина, яка палко любить Бога, людяність і красу, активна і творча.
Цього року Євангеліє Різдва знову лунає в культурному середовищі, де вища цінність приписується «індивідуальним правам». Егоцентричність та обман самореалізації зменшують соціальну цілісність, послаблюють дух спілкування та солідарності та об’єктивізують міжособистісний характер, відносини. Необмежений акцент на економіці та секуляризація поглиблюють екзистенційний вакуум і призводять до зменшення творчих сил людини.
Церква не може ігнорувати ці розвитки, наслідки яких в першу чергу переживає наша молодь через зачаровуючий механізм технологій та безліч обіцянок «помилкових раїв». Святий і Великий Собор Православної Церкви (Крит, 2016) наполегливо закликав нашу молодь «усвідомити, що вона є носієм багатовікової і благословенної традиції Православної Церкви», активно брати участь у житті Церкви, «мужньо зберігати, активно культивувати вічні цінності Православ’я, щоб нести цілюще християнське свідчення» (Окружне послання, § 8–9)
У цьому ж дусі, дотримуючись закликання Святого та Великого Собору, але також у світлі нещодавніх виборів та інтронізацій нових архієпископів Америки, Австралії та Фіятири-Великобританії для трьох великих єпархій Вселенського престолу в діаспорі, ми оголошуємо 2020-ий рік «роком пастирського оновлення та належної турботи про молодь», запрошуючи все наше духовенство та вірних взяти участь у цій надихаючій праці та підтримувати її.
Ми прагнемо до просування «діалогічного пастирського служіння» з уявою та баченням, з непохитною вірою у вічно протикаючу благодать Божу та впевненість у силі свободи людини. Це пастирське служіння зосереджено на людських особах і повинно відвернути молодь від «пошуку власних інтересів» та «задоволення себе» любов’ю, яка «не шукає свого» і яка «приємна Богу», від «матеріальних благ» до «Єдиного, хто добрий», від «безконечних потреб» до «єдиного потрібного», таким чином сприяючи розвитку харизмкожного. Наше справді вільне «Я» народжується тоді коли ми жертвуємо своє «Я».
Фундаментом пробудження християнської совісті залишається і сьогодні досвід та розуміння значення християнського богослужіння, а також його спільного, евхаристійного та есхатологічного характеру. Молодь повинна пізнати, що Церква – це не «союз християн», а «Тіло Христове». Призиваємо чесне духовенство Святої Великої Христової Церкви у всьому світі до «кенотичної» пастирської мобілізації. Ми не повинні чекати, коли наші молоді люди прийдуть до нас, але ми самі повинні звернутися до них, не як судді, а як друзі, наслідуючи «Доброго Пастиря», який «віддає життя за вівцю» (Івана 10:11). Пастир завжди пильний і на сторожі, усвідомлюючи пастирські потреби молоді та їх соціальне середовище, щоб діяти відповідно. Його пастирські діїчерпають натхнення та напрям із традицій Церкви, пропонуючи молодим людям не просто «підтримку», а «правду» свободи, бо «Христос для волі нас визволив» (Гал. 5:1):
З цими думками ми побожно поклоняємось Вифлеємській Божественній Дитині і бажаємо всім Вам зі святкового Фанару благословенних Святок, а також плідного Нового Року Господа нашого, призиваючи на Вас життєдайну благодать та велику милість нашого Христа Спасителя, який зійшов до людського роду, «з нами Бога».
Різдво, 2019
† Константинопольський Варфоломій,
палкий молитовник перед Богом за всіх Вас
